Темна половина

%d1%82%d0%b5%d0%bc%d0%bd%d0%b0

Фільм живого класика жанру горор американського режисера Джорджа А. Ромеро за романом іще одного живого класика того ж  жанру, але в літературі – Стівена Кінґа, – «Темна половина»/ The Dark Half (1993, США).

Тед Бомонт – удатливий письменник. На його бестселерах стоїть ім’я Джорджа Старка. Але це не псевдонім, це – його таємничий двійник, що він із дитинства переслідує свою реальну половину із темних глибин підсвідомости. Саме він протягом років водить рукою Теда всупереч його волі…

Сюжет починає розгортатися в детективному ключі, щойно якась нишкавка розкриває таємницю Джорджа Старка і починає шантажувати Теда. Річ у тім, що під псевдо Старка Тед жене кривавий ширпотреб і заробляє на цьому великі гроші. Значно більші, аніж би він заробляв інтелектуальною літературою, з якої розпочинав. Тоді Тед вирішив поховати Старка, розкривши перед читачами усі карти. Поховання він обставляє в іронійному ключі: ставить надгробок з іменем «Джордж Старк» на цвинтарній ділянці Бомонтів. А вночі після цього дійства… Одне слово, Старк не захотів помирати. І це головне. Адже досі нікому не вдавалося позбавитися власної тіні.

В сюжеті «Темної половини», сказати б, вправно поєднано фантастику, філософію і психіатрію. Цікавою, наприклад, постає та ідея, що людина народжується доброю, бо ще до народження поглинає на біологічному рівні свою темну половину. Особливо ж цікаво, як у фільмі зображено споконвічне протистояння так званої високої літератури і непретензійної масової. Воно перенесене до внутрішнього світу героя а ля «доктор Джекіл і містер Гайд». Тед Бомонт постає, що той алхімік: виштовхуючи з себе «темну половину», він відправляє її до матеріального світу.

Парадоксальність цього твору в тому, що глядач, звісно, перебуває на боці Теда, котрий, як і доктор Джекіл, обстоює добро, розум та інтелектуальну літературу. Ну а фільм «Темна половина», яку дивиться цей самий глядач, своєю чергою, створений у жанрі так званому низькому. Ось така на всі боки дуалістична історія.

Фільм із таким роздвоєним героєм, як Бомонт-Старк не може, звісно, обійтися без відповідного виконавця. У цій подвійній ролі – Тімоті Гаттон. Його миттєві акторські перевтілення варті поцінування і порівняння із суголосними ролями і виконавцями. Та це вже на ваш особистий розгляд…

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s