Wolfenstein: Самодостатній шутер “старої школи”

wolf7
Жанр: Shooter

Розробник: MachineGames
Видавець: Bethesda Game Studios / 1С-СофтКлаб
Дата виходу: 20 травня 2014 року

В ігровій індустрії Бі Джей Блазкович вбиває нацистів уже понад 20 років, і щоразу перед ним ставлять усе складніші завдання. Те, що почалося з незабутньої Wolfenstein 3D 1992 року випуску, до сьогоднішнього дня перетворилося в бренд, що вже не має ніякого відношення до, власне, замку Вольфенштайн. Та й сюжетно кожна нова гра не пов’язана з попередньою, а скоріше нагадує таке собі переосмислення культового всесвіту.

В Wolfenstein: The New Order проблеми в Блазковича серйозніші, аніж у всіх інших іграх серії разом узятих. Поки він 14 років перебував у прострації в одній із психіатричних лікарень Польщі, фашистська Німеччина не тільки виграла війну, але й встигла підкорити всю планету й навколоземний космічний простір. Вороги тепер скрізь, а на їхнє благо служать неймовірні технології, розроблені давнім ворогом американського спецагента, доктором Вільгельмом Штрассе на прізвисько Череп.

Дебютний витвір Machine Games знову суттєво відрізняється від своїх попередників. Якщо Wolfenstein 2009 року сюжетно й геймплейно основувався на окультних експериментах нацистів, то в Wolfenstein: New Order від них відмовилися повністю. Ніяких ожилих мерців, магічних спецвмінь і надприродних істот: на перший план вийшли наукові досягнення загарбників, які й допомогли їм поневолити світ. Роботи, суперсолдати, лазерні гвинтівки та кулемети – тепер від стрілянини не відволікає всіляка потойбічна мішура.

Взагалі, Wolfenstein: New Order – типовий приклад «олдскульного» шутера, який при цьому постійно оглядається на реалії сучасності. Тиснути на гашетку – далеко не єдине, чим тут можна себе зайняти: гра раз у раз підкидає нові розваги. Бадьорі перестрілки змінюються стелс-завданнями, а потім і зовсім мирними епізодами з можливістю підслухати розмови персонажів, почитати цікаві газетні вирізки та виконати простенькі, майже квестові доручення. Постійно мінлива динаміка, присмачена надзвичайно непоганим сюжетом і чудовими скриптовими сценами, затягує набагато більше, аніж нескінченна пальба. Втім, комусь подібні «прогулянкові» моменти здадуться зайво затягнутими та нудними.

wolf-1

Ще одне цікаве нововведення – дерево перків, яке дозволяє одержати додаткові бонуси за бойові досягнення. Хочете збільшити ємність магазину пістолета? Застрельте з нього 15 ворогів, ховаючись в укритті. Бажаєте одержувати знижену втрату від вибухів? Убийте за допомогою гранат або підствольної ракетниці 50 опонентів. Ефект від таких поліпшень, звичайно, мінімальний, але їхня наявність додає грі суперницький дух і змушує постійно змінювати свою тактику.

wolf2

Незвично довга кампанія Wolfenstein: The New Order займає від 15 до 20 годин, залежно від того, чи будете ви ретельно прочісувати рівні в пошуках секретів (а розшукати їх усі самостійно – ой як непросто). Географія подорожей Блазковича пролягає через Берлін, Лондон, Польщу, Хорватію та Гібралтар. Дозволять навіть спуститися на дно Атлантичного океану і прогулятися по поверхні Місяця. І все це – під один із найбільш потужніших і різноманітних саундтреків останніх років, який включає безліч стильних мелодій: від глибинного ембієнту та акустичних балад до важкого металу і каверів на рок-н-рольну класику.

wolf3

Втім, де б ми не були, нас в основному відправляють бродити по закритих просторах. З погляду сюжету такий підхід виправданий: нацисти всюди, і з гарматою напереваги по міських вулицях не пробіжишся, тому залишається тільки проникати на об’єкти й там робити диверсії. Але все-таки хотілося б бачити більше рівнів на свіжому повітрі, тим більше що місії коридорні: у найкращому разі можуть дозволити проповзти через вентиляційну шахту (привіт, Deus Ex!), щоб усунути ворогів без зайвого шуму.

wolf4

На відміну від Return to Castle Wolfenstein, стелс тут у деяких епізодах обов’язковий або вкрай бажаний. Наприклад, якщо не забрати по-тихому офіцера, він підніме гамір і викличе підкріплення, яке прибуватиме доти, поки командир не відправиться на той світ. На рівнях із примусовим тихим проходженням герой гуляє з одним ножем і пістолетом із глушником. Щоправда, і опоненти тут чомусь неозброєні, так що навіть у випадку провалу шпигунської операції їх можна подолати врукопаш.

wolf5

Мабуть, вороги, а точніше їхній низький рівень кмітливості, є найістотнішим недоліком Wolfenstein: The New Order. Вони преспокійно гуляють повз трупи соратників, абсолютно не вміють ховатися за укриттями, а іноді і зовсім застигають на рівному місці. Добре що хоч героя, який висунувся з-за рогу, на відміну від тієї ж RTCW або Dishonored, вони зауважують. Але в кожному разі радимо вибирати рівень складності вище, щоб не позбавляти себе доброї порції драйву.

wolf6

В іншому, Wolfenstein: New Order – це проект, якому на роду було написано народитися «блокбастером». Цілком самодостатній шутер «старої школи», який не потребує ні мультиплеєра, ні купи DLC по $10, та прекрасно обходиться без зайвого кінематографічного лиску.

gecid.com

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s