Олексій Богомольний (“Omana”): “Навіть маленькі кроки відчиняють двері”

У нашій рубриці – надзвичайно цікавий гурт “Omana”! Слухаємо, ділимось та долучаємось!

Тюрма. Психушка. Безхатьки

Шановні автори, дорога громадо. Є гарні новини на темну нічку від редактора.

Збірка “Тюрма. Психушка. Безхатьки” на фінальній стадії редагування. Не перемикайте канал і дякуємо, що ви з нами.

Василь Дунін-Борковський: потенційний гетьман Лівобережжя, упир чи жертва політичних інтриг?

«Вчора дізнався, що мій сусід вампір. Знаєте як? Я простромив йому осиновим кілком груди, а він від того помер!»

Старий жарт

Василь Дунін-Борковський. Прижиттєвий портрет

Мабуть, що більшість із вас чула про книгу Брема Стокера «Дракула», де у горах Трансильванії живе невмирущий граф Дракула, що п’є кров своїх відвідувачів та вміє перетворюватись на нетопира та страшенно боїться денного світла. Вже ні для кого не секрет, що реальним протопитом князя Темряви був волоський правитель Влад III Цепеш, який через інтриги європейських монархів та жорстокість до турків – загарбників його землі, ще за життя отримав образ слуги диявола і насправді половина тих звірств не була здійснена ним.

Цікаво, та в українській історії є постать, що ну дуже вже нагадує свого румунського «брата по нещастю». Це – чернігівський полковник Василь(Базилій) Дунін-Борковський. Зараз, у сучасній попкультурі він повторив долю Влада – став владикою всіх вампірів місцевого розливу. Прикладом можуть слугувати такі літературні твори, як комікс «Яритник» та книга «Лазаріус» (ну чим не «Дракула» Брема Стокера чи однойменний фільм Френсіса Форд Копполи, хіба що просто менш відомі та націлені більше на читача-земляка?).

Але чи завжди про чернігівського полковника була така сумна слава, чи отримав він її після смерті? Насправді – доля його і доля Цепеша ну навіть дуже межи собою схожі. І один із цих пунктів — це містифікація життя недругами. Але про все по черзі.

Ксеня Дрозд: Один день — один маленький крок до мрії

Шановне панство! Вітаю вас на темній стороні Підвалу!

 Ми вже встигли розповісти вам про талановитих письменників та письменниць, історії яких викликають мурах по шкірі. Ми познайомили аудиторію із художницею, яка створює неймовірні ілюстрації. Завітали до майстерні химерних див. Та надихнулись музикою із самого серця столиці.

Попереду ще багато цікавого. The road is so far… Покажіть себе, мої темні таланти. А вже сьогодні знайомлю вас із новою гостею, яка створює містичні світи на папері не лише пером, а й пензлем. У студії «Темного сяйва». художниця та письменниця Ксеня Дрозд, роботи якої найчастіше можна зустріти під псевдонімом Lumitar.

Фото: Katrin Meressa

5 героїнь, які мене надихнули

На календарі 8 Березня. А це означає лиш одне: саме час згадати про улюблених жіночих персонажів, які надихнули та втілили у собі впевненость, силу та відвагу. Наші любі читачки, пам’ятайте: ви прекрасні. Ви унікальні, чудові та здатні зрушити гори. Ніколи не сумнівайтесь у своїх силах, творіть, створюйте, боріться за свої мрії. Будьте тими, ким ви хочете бути. Ми вас дуже любимо. А хто не любить та не цінує, нехай собі мандрує.

“Лампова готика” (Укладач: Зорян Костюк)

В студії Літрозрив!

Підтогував: Денис Джурджа

От я завжди дуже тішуся, коли мені до рук потрапляють подібні книги. Це збірка оповідань від молодих українських авторів, а це значить, що не дивлячись на війну, не дивлячись на небезпеку і трагізм подій останніх років, українці продовжують творити і публікувати свої твори, причому не лиш досвідчені відомі автори, але і початківці. І це, насправді, неймовірно круто!

Збірка дійсно аматорська, з чималої кількості авторів мені знайомі імена лиш трьох, та і то лише завдяки роботі над «Підвальними» збірками. Але, тим не менш, в «Ламповій готиці» присутні просто шедевральні оповідання, які викликають дикий захват! Особисто мені найбільше сподобалися оповідання таких авторів як: Роман Фещак, Віталій Дуленко і Нік Орач. Але, найбільше вразили саме оповідання Ігоря Лопатки – це реально чудові, в міру моторошні і при тому дійсно оригінальні твори. Та все ж, якщо бути чесним до кінця, то «Лампова готика» трохи контрастна збірка, оскільки в ній, поруч із дійсно потужними оповіданнями, є і абсолютно посередні роботи, банальні і нуднуваті. Але, тим не менш – це не псує загального позитивного враження від збірки, оскільки, повторюсь: в книзі дуже багато дійсно крутих оповідань!

Підгін від Дениса Джурджі для рубрики “Літрозрив”!

Адам Невілл

Ритуал

Якщо говорити дуже коротко – то я в захваті!

Ну а якщо більш розгорнуто, то…

Починається книга доволі банально, чи я б навіть сказав що максимально стандартизовано, як на літературу (та і кінематограф) жахів: компанія людей під час подорожі повертає не туди, і трапляється біда. Але, не дивлячись на таку шаблонність, книга все рівно зацікавлює, оскільки; по перше – автор дуже круто описує, гори північної Європи, древній ліс, де майже не ступала нога людини, всі ті емоційні і фізіологічні відчуття, які випали на долю головних героїв, всі ті незгоди які трапляються, коли холодної дощовитої пори недосвідчені туристи губляться в лісі; автор просто неймовірний психолог, він майстерно описав характери чотирьох різних людей, і те, як вони між собою взаємодіють, я прямо говорю, що інколи цікавіше було спостерігати за стосунками головних героїв, а ніж за сюжетом, тим паче що в їхніх дискусіях і сварках нерідко піднімалися дуже актуальні питання, стосовно життя сучасної людини.

А далі я трішечки проспойлерю. Хоча, не факт що це спойлер, оскільки логічно допустити, що в романі жахів, в якому є всього лиш четверо головних героїв і жахливе «щось» у лісі, в певний час почнуться смерті, смерті головних героїв. Ну так от, це незрозуміле лісове «щось» починає убивати головних героїв, і все, здавалось би, стандартизований сюжет так і не стане оригінальним, але, є одне але: живим залишився вже лиш один, а до кінця книги ще третина сторінок. І лиш тепер, з останнім вижившим, і починається справді гіпероригінальна максимально нестандартна історія.

Топ-5 жахливо прекрасних пар до Дня закоханих

Чи віримо ми у романтику? Звісно ж. Дракула та Міна Гаркер, Баффі та Спайк, Клариса та Ганнібал. У світі мороку існує кохання, і сьогодні ми підготували для вас список пар, які, на нашу скромну думку, є одними із найпрекрасніших у кінематографі.

Август Дерлет: людина, що популяризувала “міфи Ктулху”

Август Вільям Дерлет

Август Вільям Дерлет – американський письменник, автор різноманітних книг та оповідань(від творів для дітей і аж до детективів, що своєю атмосферою передають дух славнозвісного Шерлока Холмса), проте саме завдяки йому та його товаришам світ зумів пізнати та захопитись міфами Ктулху. Але все по черзі.

Народився майбутній автор 24-того лютого 1909-того року в Сок-Сіті, штат Вісконсін, там же і здобув середню освіту. Це із цього віку Август активно цікавився літературою, тричі на тиждень відвідував місцеву бібліотеку, а також відклав усі здобуті в той час гроші для купівлі книг для власної(згодом його домашня бібліотека буде нараховувати більше як 12 000 томів). Також у 13-років Дерлет написав та продав своє перше оповідання. На той час його орієнтиром у світі літератури були такі письменники, як от Едгар По, Вальтер Скотт, Александр Дюма та інші.

Темне сяйво: Майстерня химерних див

Сьогодні ми заглянемо до майстерні , в якій мріяв би побувати навіть сам Гільєрмо дель Торо. Та дізнаємось, як Настя й Толь створюють dark art, який знайшов прихильників не лише в Україні, а й далеко за її межами.