50 баксів постер. Налітай!

This gallery contains 2 photos.

Невеличкий тираж постерів для фанатів  випустили у США. Вартість одного 50$! 40 років франшизі! Advertisements

Галерея | Залишити коментар

Юрій Винничук “Сестри крові”

сестри

Події роману «Сестри крові» розвиваються в Ґданську, на українському корсарському кораблі «Стрибог», який полює на іспанські ґалеони, та, звичайно, у Львові. Діють в ньому здебільшого ті самі герої, що й в романі «Аптекар», хоча з’явилися й нові. Однак якщо в «Аптекарі» головним героєм був лікар Лукаш Гулевич, то тут – Юліана, яка переодяглася на хлопця Лоренцо, щоб помститися вбивцям своєї сестри.З моменту, як у бернардинському монастирі виявлено «Біблію диявола», нею відразу зацікавилися і Папа Римський, і шведська королева Христина, і вони попри все намагаються отримати її.Інтриги до сюжету додає прибуття до Львова іспанського принца Хуана, який наймає козаків для здобуття трону, та поява таємничого ордену Сестер святої крові. Поєдинки, морські битви, замовлені вбивства… І все це на тлі відчайдушної оборони Львова від військ Богдана Хмельницького 1648 року. Цікаво ще й те, що вперше в літературі ці події описано не очима українців, поляків чи євреїв, а очима львів’ян. 

Оприлюднено в Uncategorized | Залишити коментар

Трохи дайвінгу

Оприлюднено в Uncategorized | Залишити коментар

Капіталізм як горор

капіталізм

Текст Dr.Ірина Ґрадінарі, червень 2010

Переклад Ірина Зробок, травень 2018

Своєю горор-естетикою фільми «Гостел» і «Гостел. Частина 2» [1] неймовірно вдало обігрують сучасний економічний дискурс. Головною темою обох стрічок є нова форма капіталізму:експансія капіталу як назовні (процесами глобалізації[2]), так і всередину, комерціюванням приватних сфер життя аж до питань ідентичності індивіда[3]. Перефразовуючи Фройда, призначенням людського буде економіка, якавізьме собі форму руйнівного, смертельного потягу – саме так в «Гостелах» і зображуються суб’єкти економічної діяльності – як убивці.

Поєднання економіки з деструктивними людськими бажаннями набуло широкої популярності і сформувалося як нова культурна парадигма з виходом у світ роману «Американський психопат» (1991) Брета Істона Елліса; у нього в романі зворотною стороною конзумування стала тотальна руйнація. [4] Елай Рот підхоплює цю ідею і далі модифікує її. [5] Якщо в «Американському психопаті» руйнація і деградація пов’язані з величезними фінансовими можливостями, то у фільмах Рота до них доходять люди і зі середнього класу. Така «інфляція» руйнації показує деструктивний характер самого капіталізму, в якому вилученим може бути кожен учасник економічного процесу. У першому «Гостелі» емансипація капіталізму і через неї відчуження індивіда постають травмою. Фільм тематизує «новий дух капіталізму», чий стан визначають як кризовий, бо людям зверху вже не вистачає мотивації для збагачення і сил, аби далі крутити колесо капіталу. [6] У другій частині глобалізацію символізує міжнародний аукціон жертв, який функціонує в інтернеті на кшталт «ебею». Цей фільм показує капіталістів « знесиленими «я» »[7], які стають такими під тиском буржуазної етики досягнень і з відповідальності через гроші, які вже заплачені.

Щоб втілити свої фантазії, якіу капіталістичній культурі є забороненими, багатії з обох стрічок стають членами східноєвропейського клубу «Елітне полювання»;це теж має виключно комерціалізований характер: знищити можна тільки те, що куплено.[8]Тоталітаризм споживання, який у фільмах Рот символізує смертю, є частиною безкінечної циркуляції капіталу. Чим більше вироблено, тим більше має бути спожито (чи знищено) для того, щоб економіка розвивалася далі.

Реалізація бажань відбувається там само, де відбувається процес виробництва будь-якого виду економіки, – на фабриці, що надає вбивствам характеру механічності і буденності. Наче пародія на інвестиції «розвинених» економік у країни, що розвиваються, з метою підтримки їхньої капіталістичної перебудови після місцевої соціалістичної планової економіки. Але розхвалений капіталістичний рай для бідних країн, який обіцяє наука інвестицій, [9] викривається Ротом як лише вдоволення заборонених нарцистичних поривів багатих держав. Говорячи прямо, сучасний капіталізм не має в собі ніяких форм виробництва. І квінтесенцією цьогов обох фільмах стає така жахлива торгівля.

Причини насильницьких прагнень персонажів безсумнівно економічні. Вбивця з першого фільму мріє бути хірургом замість вести свій бізнес, але культура не дає його (неекономічним) бажанням здійснитися. Вбивця з другого через капіталізм втрачає людяність, бо завжди відчуває себе позаду більш успішної дружини.

«Товаром» стає та економічно нестабільна частина населення, яка ще ніяк не позиціонує себе в суспільстві і в той же час має ту свіжість, неповторність і привабливість нової речі, – студенти і студентки зі всього світу. Вони найкраще пасують цій ролі також тому, що в силу своїх недосвідченості і наївності вони ще вірять, що разом з грошима йде і задоволення; таким чином обіцянками втілення всіх сексуальних фантазій заманює до себе молодих людей гостел поблизу Братислави (Словаччина). [10]У першій стрічці жертвами стають троє хлопців, які спокусилися любовними пригодами. У другій схема міняється, оскільки в головних ролях виступають дівчата: заклад пропонує студенткам захист від грубих європейських чоловіків і кращі мінеральні води у Словаччині. В тому є і певний гомоеротичний підтекст, оскільки роль приманки для дівчат випадає жінці. Обидва «Гостели» критичні до глобалізації і до того, що світ стає ніяк необмеженим ринком для продавців, покупців і «товару» – світом, яким керують гроші.

В той же часфільми Рота демонструють світ новий, який творився разом з розвитком економіки, і який вже не так залежний від різниці у національності, етносі, статі, соціальному класові чи інших колективних ідентичностях. Таке нове суспільне утворення, характерне децентралізацією, деієрархізацією і багатьма осередками правління, Гардт і Неґрі назвали терміном «Multitude» (множинність).

 

«Економізація» жанру

У горор-естетиці Елая Рота знаходимо також чисто марксистську критику капіталізму. [12] Через фетишизацію матеріального світу і грошей відбувається оречевлення і робітника на ринку праці; таке ставлення суспільства надає речі примарного, ба містичного свого «життя» і влади над людиною. Обидва фільми об’єднують цю фетишизацію речі і сексуальний фетишизм, роблячи першу водночас і суб’єктом, і об’єктом бажання. У естетизованій репрезентації такий топос постає ще у 19 столітті – з часу перших великих магазинів і першого масового консюмеризму.За Вальтером Беньяміном, через направлені на неї проекції конзумента, річ вже тоді стала сексуальним об’єктом. [13]

Зачарування річчю і відсторонення через річ Рот сплітає у естетичний механізм свого жаху. Спочатку героїв в обох стрічках спокушає жінка-«річ», яка наче і сама має заборонені бажання. Це все показано фантазійним сюжетом і елементами пригодницького роману – ці два жанри літературно традиційні, коли йдеться про економічні процеси, [14] а тут вони показують ще і Марксову «магічну силу» товарного фетишизму.

У другій частині фільмів казка обертається справжнім горор-сценарієм. Femmefatale, типова для нуарів, витягує героїв зі солодких мрій, конфронтуючи їх своїм статусом товару. [15] Femmefatale зображена тут як Kippfigur, «фігура-перевертень» (з нім. – «фігура перекидання», в літературі такими фігурами звичайно є гротеск, арабеска або карикатура; використовується для аналізу поезії німецькомовних експресіоністів – прим. перекл.) належна двом світам, двом жанрам. Як фетиш вона – проституйована (спокуслива) річ, в той же час вона – жінка, яка організовує бізнес, яка має владу, яка показує героям те, чого вони хочуть, і яка веде їх до їхньої смерті. [16] Горором стають як успішне поєднання економіки і жіночності, так і «економізація» наративу: чим більше економічного, тим стрімкіше наростає у фільмах ефект жаху.

 

Знищення відмінностей [17]

У рамках жанру оповідь продукує популярні гендерні і етнічні різниці, які впродовж розвитку дії руйнують капіталістичну економіку. «Гостел» у когерентній нарації описує процес становлення чоловіком у капіталістичному світі; [18]«справжня» маскулінність можлива у Рота тільки через агресивне заперечення економічного. Закони ігрового фільму передбачають щасливий кінець для одного з героїв, який інсценізується (з елементами вестерну) як вендета. Те, що у нових економічних умовах чоловіки втрачають свою маскулінність, у другому «Гостелі» показано особливо чітко – фільм починається зі смерті одного з колись успішних героїв; убіквітарна економіка все ж дістає його і умовно «каструє». При цьому кастрація є центральним мотивом обох фільмів, і безсилля чоловіка у сучасному капіталізмі– надуманим. Чоловічі персонажі помирають тут від різаних ран або обезголовлювання, що за Фройдом, власне, і трактується як символічна кастрація.[19]

«Гостел: Частина друга» оперує схемами трилеру і класичною бінарною опозицією антагоністів. Бізнесмен зі середнього класу намагається подолати свою фрустрацію з приводу власної дружини за допомогою жертви, схожої на неї. Його двійником є багата студентка, яка вспадкувала ці гроші – візія матріархату – від матері. На противагу першій частині, тут зв’язок фемінності і економіки стає передумовою для становлення жінки протагоністкою. «Економізацію» жанру, а, точніше, його горор-частини, підтверджує її позиція вже як суб’єкта і тріумф над маскулінним протагоністом. Коли маскулінність тримається тільки на запереченні капіталізму і, в кінці кінців, перестає існувати, економічним суб’єктом стає жінка, погоджуючись на капіталістичні умови. Багата студентка викуповує себе і цього разу буквально каструє бізнесмена як свого умовного чоловіка. Традиційний топос про податливість жіночого маніфестується у фільмі як повне, абсолютне підлаштування жінки до пануючої системи. Ця нова позиція жінки руйнує патріархальні відносини, які зараз залишилися хіба у міщанській сім’ї.

Статеві відмінності корелюють у фільмі з відмінностями етнічними, які впродовж дії ще перемішуються з економічними. Як у казці чи пригодницькому романі головні герої відправляються у невідоме, яке в обох «Гостелах» представлене ефемінованою Східною Європою. [20]Межа Сходу і Заходу теж економічна: між «диким» східноєвропейським капіталізмом і «розвиненим» західним.  Експансія капіталістичної економіки на Схід стирає всі ідеологічні і національні кордони; Схід постає у Рота не радикальним Іншим на противагу західному капіталізму, а його продуктом, його імітацією, його віддзеркаленням, яке рефлектує капіталізм івикривляєтьсяу відображенні, яке ніколи не зможе бути ідентичним. [21]
Цим відображенням обидві стрічки, особливо перша, показують Східну Європумісцем проекцій покупців і «товару». [22]Схід, невідоме, яке викривається як відображення власної фантазії, фройдівського зловіщого [23], є наступним механізмом горору, який генерує жах із впізнавання витісненого відомого. Відображенням «розвиненого» капіталізму у фільмах Рота є горор.

 

 

Приміткиі бібліографія:

 

  1. «Гостел», США, 2005; автор сценарію і режисер: Елай Рот; у ролях: Джей Ернандес, Дерек Річардсон, Ейтон Гудйонсон, Барбара Неделякова, Петер Яніс, Яна Кадержабкова, Дженніфер Лім, Любомир Букови; оператор: Мілан Хадіма, Шейн Дейлі; монтаж: Джордж Фолсі-молодший; композитор: Натан Барр; дизайн костюмів: Франко-Джакомо Карбоне; LionsgateEntertainment.

«Гостел: частина друга», США, 2007; автор сценарію і режисер Елай Рот; у ролях: Лорен Джерман, Роджер Барт, Хезер Матараццо, Біжу Філліпс, Річард Бьорджі, Віра Йорданова; оператор: Мілан Хадіма; монтаж: Джордж Фолсі-молодший, Бред Е. Вілхайт; композитор: Натан Барр; дизайн костюмів: Сюзанна Пісто; LionsgateEntertainment.

  1. Hardt, Michael; Negri, Antonio: Empire. Die neue Weltordnung. Frankfurt am Main 2002.
  2. Ulrich Bröckling “Das unternehmerische Selbst. Soziologie einer Subjektivierungsform“ Frankfurt am Main 2007; Voß, Günter G., Pongratz, Hans J.: Der Arbeitskraftunternehmer. Eine neue Grundform der Ware Arbeitskraft?, in: Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie 50 (1998), S. 131-158; Weiskopf, Richard: Gouvernementabilität: Die Produktion des regierbaren Menschen in post-disziplinären Regionen, in: Zeitschrift für Personalforschung 19 (2005), S. 289-311.
  3. У своєму романі Елліс зображує споживацьке суспільство, в якому «тіло-панцир», нім. «Körperpanzer» (Тевелайт; німецький літературний критик, теоретик культури і письменник; народжений 1942 року – прим. перекл.) чоловіка, головного героя, є поєднанням фалічної цільності, ідеальної зовнішньої оболонки і непереборного бажання нищити тіла інших (в Елліса – жінок і афроамериканців), яке живе всередині. При цьому сама модель поведінки психопата невіддільна від структури держави: Елліс ясно показує, що цей зв’язок між повним достатком і прагненням вбивати є не індивідуальним психозом, а одним з наріжних каменів розвиненого капіталізму.
  4. Такі деструктивно-економічні суб’єкт-об’єкт-відносини висвітлюються у багатьох мейнстрімних фільмах, починаючи з 90-тих: «Основний інстинкт» (1992) Пола Верховена, «Хоробрий» (1997) Джонні Деппа, «8 міліметрів» (1999) Джоеля Шумахера, адаптація роману «Американський психопат» Марією Геррон (2000) і продовження «Американський психопат 2: Стовідсоткова американка» (2002) Моргана Фрімена.
  5. LucBoltanski, EveChiapelo «DerneueGeistdesKapitalismus» Konstanz, 2003. За Болтанські і К’япелло, парадоксальним чином капіталізм сам вказує на свою критику, за якої продовжують існувати і система виправдань, і бажання збільшувати капітал. Криза критики капіталізму передбачає кризу критики ідеологічної системи капіталізму; якраз така криза повела за собою перейняття критикою сучасних капіталістичних процесів методів «мистецької критики» ’68.
  6. Ehrenberg, Alain: Das erschöpfte Selbst. Depressionen und Gesellschaft in der Gegenwart, Frankfurt am Main; New York 2004.
  7. У першому «Гостелі» жертва хотіла викупити сама себе, що їй не вдалося, бо вбивця, актор, купив «право» забрати її життя.

Жертва: „I have money. I’ll fucking pay you. Ten times, two times, whatever you want.“ (43:34) […]

Актор: „No one is paying me. In fact, I am the one paying them.” (43:43)

Натомість у другому фільмі героїні вдалося врятуватися таким чином, бо вона (також як платоздатна особа) стала на місце попереднього актора.

  1. Mankiw, Gregory N.: Grundzüge der Volkswirtschaftslehre. Stuttgart 2004, S. 590. Zwischen den „Investitionen und Wachstum besteht ein positiver Zusammenhang.“
  2. Це вигадане аномальне місце не має назви і не позначене на жодній карті. Воно функціонує ніби з іншого боку символічного порядку, з іншого боку того, про що можна сказати або що можна описати.
  3. Hardt, Michael; Negri, Antonio: Multitude. Krieg und Demokratie im Empire. Frankfurt am Main 2004.
  4. Маркс, Карл: «Капітал. Критика політичної економії. Том перший» https://www.facebook.com/marx.in.ua/
  5. Benjamin, Walter: Charles Baudelaire. Ein Lyriker im Zeitalter des Hochkapitalismus. Frankfurt am Main 1974, S. 55. У своїй роботі Вальтер Беньямін описує фланерування в Парижі і, опираючись на Маркса, механізм поєднання похоті і споживання: «Такий самий ефект (як у наркотичних речовин – прим. упорядника) товар зі свого боку виграє з одурманюючої дози. Збільшення кількості клієнтів, які і роблять ринок, який у свою чергу робить товар, збільшує шарм товару для середньостатистичного покупця. […] Спочатку маси дають сексуальному об’єкту можливість розпорошитися на тисячі збудників, а потім він одразу ж починає робити це сам.» Беньямінова «проституція душі товару»стає душею проституйованої, яка (сексуально) звільняється фактом покупки. Товар і жіноче пересікаються своєю властивістю бути площинами проекції; обоє відображають похіть чоловічого суб’єкта.
  6. Прикладом до цього можна згадати новелу «Гра на світанку» (1926-1927) Артура Шніцлера  ( нім. – «SpielamMorgengrauen», переклад українською Івана Мегела, 2009, видавництво Вадима Карпенка – прим. перекл.), де офіцер через борг у грі деградує до проституції.
  7. Еффемінація чоловіка як вираження відчуження, спричиненого капіталізмом, і поєднання жіночності і речі як символ для сексуалізації споживання стали топосом в літературі вже на початку ХХ ст. Втрата поваги, визнання інших до особи – з 1900 центральне поняття для того, що стосувалося «бути чоловіком», і що потімчерез капіталізм (напр., через спекуляції на біржі, програші в карти, ін.) повело за собою втрату маскулінності.
  8. Порівн. Mulvey, Lora: Visuelle Lust und narratives Kino, in: Weissberg, Liliane (Hrsg.): Weiblichkeit als Maskerade. Frankfurt am Main 1994, S. 48-65. За Малвей, femmefatale у фільмі-нуарі є фетишем.
  9. Порівн. Liebrand, Claudia; Steiner, Ines (Hrsg.): Hollywood hybrid. Genre und Gender im zeitgenössischen Mainstream-Film, Marburg 2004. Конститутивний вплив і взаємозв’язок жанрів є популярним способом початку аналізу у кінознавстві.
  10. Трьох чоловічих героїв у «Гостелі» можна розглядати як три форми чоловічої спокуси, які з поверненням до «цивілізації» стали замкненими у рамках гетеронормативності. Ісландець Олі втілює надмірне лібідо, єврей Джош – гомосексуальність. Ця остання фігура перебуває у глибоко антисемітських, дифамаційних традиціях, які часто поєднують єврейство з жіночністю. З них трьох тільки Пекстону вдається звільнитися. На фабриці смерті він втрачає два пальці –символічна кастрація, і двох друзів – дві спокуси.
  11. Freud, Sigmund: Das Tabu der Virginität, in ders.: Gesammelte Werke. Beiträge zur Psychologie des Liebeslebens. London 1966, Bd. 12, S. 161-180, hier: S. 178. «Голови добре відомі нам як заміни кастрованого […].»
  12. Така (зображувана) величезна присутність жінки на Сході і накладання «диких» дитячих банд на фемінність (інфантилізацію фемінності) кодують саму Східну Європу як жіночне, на противагу повним життя, маскулінним Сполученим Штатам.
  13. Порівн. Bhabha, Homi K.: Die Verortung der Kultur. Mit einem Vorwort von Elisabeth Bronfen. Tübingen 2000. Бгабга розпочинає мімікричний концепт для аналізу дискурсу колонізації, який в дечому повністю співпадає з глобалізацією. Отож, капіталізм на Сході постає в «парціальній присутності» («partielle Präsenz»), що, за Бгабгою, будує базис мімікрії; те, що будує мімікрію, є «майже тим самим, але не зовсім» (с. 132). Цей процес ідентифікації і дистанціювання між капіталістичними і некапіталістичними системами вможливлює парціальну відповідність і одночасно диверсію пануючого порядку: парціальні фантастичні вимоги капіталізму дають бачення присутності капіталізму (наполовину) і тим іронізують його авторитарну структуру. Імітація західного капіталізму робить з нього карикатуру.
  14. «Гостел» більше працює з проекціями, які троє головних героїв мають щодо Сходу, і реальністю. Друга частина виконує неопосередковану функцію продовження «Гостелу», але тут напруження досягається не проекціями (виходячи з того, що у другому «Гостелі» глядач вже знає, про що йтиметься), а через нові гендерні перспективи.
  15. Freud, Sigmund: Das Unheimliche, in: ders.: Gesammelte Werke. London: 1966, Bd. 12, S. 227-268.
Оприлюднено в Uncategorized

Збірка “Ліс”! Результати!

Чорним по білому!

У збірці “Ліс” будуть такі імена:

Товстоног Євген 
Андрієнко Юлія
Горбатюк Василь
Мтт Роман
Трачук Анастасія
Ліщинська Наталка
Бєлих Валерій
Лібра Аліна
Закидальська Галина
Рафальський Сергій
Лавер Василь

Поза конкурсом у збірці будуть надруковані:

Бондаренко Оксана
Кузнецов Володимир
Деккер Максим

Перекладач та письменник Олексій Щуров підготував для збірки смачне лісисте оповідання від класика американської літератури. Вашій увазі буде представлений переклад Вашингтона Ірвінга “The Devil and Tom Walker”! Вперше українською!

Вітаємо!!!ліс готовий

Оприлюднено в Uncategorized | Залишити коментар

До збірки “Ліс” готуються зображення!

ліс2

Зображення | Posted on by | Залишити коментар

Про збірку “Ріплі”

Оприлюднено в Uncategorized | Залишити коментар